http://mod-site.net/gb/u/exru-1.html
суббота, 23 апреля 2016 г.
пятница, 15 апреля 2016 г.
Правила введення блогів
- Створити цікавий привабливий дизайн,що відповідає віковим особливостям учасників блогу.
- Памьятай ,що кожен відвідувач блогу може висловити свою точку зору, не боячисб здатися "білою вороною".
- Розміщуй у блозі лише актуальні питання і проблеми ,що викликають інтерес і зворотний звьязок .
- Усі коментарі потрібно розглянути ,прочитавши і за необхідності реалізувати на сторінках блогу.
- Будуй дискусію коректно,грамотно,толерантно.
- Постійно оновлюй інформацію та перевіряй посилання ,розміщені в блозі ,для безпеки в інтернеті.
- Не публікуй матеріали без згоди автора.
- Думай про коректність у висловлюваннях на адресу учасників.
- Перевір своє повідомлення перед публікацією.
- Залучай до співпраці батьків.
- Уникай мовних та граматичних помилок.
- Будь коректним із тими,з ким спілкуєшся.
- Подбай про те ,щоб інформація була не тільки корисна ,але й захоплива.
суббота, 2 апреля 2016 г.
Стильова різноманітність української літератури 1920-х років ХХ століття
Символізм
Символізм в українській літературі пройшов лише початкову стадію розвитку, оскільки його зачинателі пізніше виявили свої творчі риси в інших напрямах. Символістське угрупування «Біла студія», створене 1918 року в Києві, об’єднало Я. Савченка, П. Тичину, О. Слісаренка, М. Семенка та інших поетів. Згодом воно реформувалося в «Музагет».
Символізм – це своєрідна реакція на натуралізм, заземленість, фактографізм літератури. Мета символізму полягає не у відображенні реальної дійсності, а в прагненні проникнути в інший світ, що криється за реальністю. Головне його завдання – змалювати внутрішній світ людини, якого за зовнішніми фасадами не видно.
Саме символісти здійснили своєрідну революцію в естетиці. Якщо реалістичне мистецтво за допомогою конкретного образу пізнавало дійсність, то символісти на місце образу поставили символ, який став виконувати роль посередника між містичним світом з одного боку, і поетом або читачем – з другого.
Девіз символістів: «Усе може бути символом». У результаті виникає двоплановість образу, символ одночасно є і явищем конкретного світу, і своєрідним шифром, за яким криється, як правило, внутрішній світ людини.
пятница, 18 марта 2016 г.
Тут ви можете переглянути Майдан незалежності в реальному часі
http://www.kievcam.info/http://www.kievcam.info/
суббота, 27 февраля 2016 г.
Сучасна українська література (часто сучукрліт або укрсучліт) — українська література останніх десятиліть, створена сучасними українськими письменниками, сукупність творів, написаних від часу здобуття Україною незалежності в 1991 році. Розмежування сучасної української літератури з класичною та радянською зумовлене відмиранням після 1991 року загальнообов'язкового для СРСР стилю соціалістичного реалізму та скасуванням радянської цензури. В результаті більшої свободи, відкритості українського суспільства до чужоземних впливів та значно ширших контактів з літературами інших країн сучасна українська література здебільшого відрізняється від радянської зверненням до досі заборонених тем, використанням нових стилістичних прийомів, різноманітністю та змішанням жанрів, але й своєрідною епатажністю, а також осмисленням соціальних пробл
ем та історичної пам'яті.
ем та історичної пам'яті.
суббота, 13 февраля 2016 г.
Україна
Українська література ХХ століття пройшла різні етапи і періоди: революційний, воєнний, післявоєнний, пострадянський. Кожний етап характеризується своїми особливостями, своїми літературними героями. У даній роботі спробуємо розглянути ХХ століття України у літературному розрізі.Традиційно вважається, що зачинателем українського модернізму був Микола Вороний. Готуючи в 1901 р. альманах “З-над хмар і долин” (вийшов у 1903 р.), М.Вороний опублікував у “Літературно-науковому віснику” відкритий лист до українських письменників, в якому закликав надсилати твори, в яких були б “усунуті набік різні заспівані тенденції та вимушені моралі”, де було б “хоч трошки філософії, де хоч клаптик яснів би … блакитного неба”. М.Вороний вважав неприйнятними для свого альманаху примітивні побутово-етнографічні та натуралістичні, спрощено тенденційні твори. Основна думка виступу М.Вороного виділялася чітко: він закликав писати інакше, “по-сучасному”, оновлювати літературу, виходячи насамперед із суто художніх вимог і завдань. Тим часом молодші автори, передусім ті, що складали ядро групи “Молода муза”, наголошували, що кризу в літературі спричинив “тенденційний реалізм” І.Нечуя-Левицького, П.Мирного, І.Карпенка-Карого та ін., у яких “кожну описану подію можна було сконтролювати метром і кожну їхню тенденцію – звичайним розумуванням”. Щоб вийти з цієї кризи, треба стати на інший шлях: “Воля і свобода в змісті й формі, щирість у почуваннях людських і в тонах природи”. Оскільки молодомузівці художню красу намагалися цілком відмежувати від суспільно-патріотичних мотивів, І.Франко вважав, що цей шлях веде “літературу в якийсь глухий кут, де можна хіба що повіситись” .
Оскільки український реалізм початку ХХ століття був здебільшого народницьким, “селянським” реалізмом, остільки антинародництво стало важливою засадою модерністів. Прозвучали заклики до оновлення і розширення проблемно-тематичного діапазону, відходу від переважно селянської тематики, характерів, зрештою, мови, лексики. Нарешті, на противагу народницькому реалізмові, модернізм відстоював пріоритет індивідуального над колективним, права особистості, а не абстрактні інтереси суспільства, в жертву яким приносилися особисті пориви.
Революція 1917 р. сповнила культурну діяльність України відчуттям новизни, свідомістю звільнення від старого світу та його обмежень. Поставали складні невідступні питання про те, в якому напрямі слід розвиватись українській культурі, на які взірці їй належить орієнтуватись і якою бути взагалі. Це був час пошуків і сподівань. Натхнені відчуттям власної місії та зростаючою аудиторією, письменники, художники й учені з захопленням поринули у створення нового культурного всесвіту.
вторник, 9 февраля 2016 г.
Історико-літературний процес кінця XIX - початку 20 століття
Розвиток літератури невід'ємний від розвитку суспільства. Література на межі XIX-XX століть була тісно пов'язана з усіма перипетіями свого часу. Складністю та суперечливістю історичної доби зумовлені своєрідність і розмаїття світового літературного процесу.
З числа найбільш прикметних рис, що формували "обличчя" людської цивілізації у першій пол. XX ст., можна виділити:
У сфері соціально-політичного розвитку:
1) активізація національно-визвольного руху в країнах Європи, Америки, Азії та Африки;
2) падіння великих європейських імперій та монархій;
3) ствердження соціалістичної і комуністичної ідеології;
4) загострення соціально-політичних суперечностей між провідними державами світу, боротьба за перерозподіл сфер політичного впливу;
5) кількісне зростання і різка поляризація політичних партій та рухів за ознакою їх демократичної або авторитарної спрямованості. Поява могутніх тоталітарних режимів - комуністичного в СРСР та націонал-соціалістичного у фашистській Німеччині;
воскресенье, 7 февраля 2016 г.
Автори: Юрій Покальчук (1941–2008) • Юрій Винничук (*1952) • Люко Дашвар (*1954) • Галина Москалець (*1958) • Марія Матіос (*1959) • Оксана Забужко (*1960) • Юрій Андрухович (*1960) •Олександр Ірванець (*1961) • Віктор Неборак (*1962) • Василь Слапчук (*1961) • Олесь Ульяненко(*1962) • Юрій Іздрик (*1962) • Ірен Роздобудько (*1962) • Володимир Єшкілєв (*1965) • Тарас Прохасько(*1968) • Галина Петросаняк (*1969) • Маріанна Кіяновська (*1973) • Лариса Денисенко (*1973) •Мар'яна Савка (*1973) • Наталка Сняданко (*1973) • Сергій Жадан (*1974) • Андрій Бондар (*1974) •Тетяна Череп (*1974) • Марина Соколян (*1979) • Ірена Карпа (*1980) • Софія Андрухович (*1982) •Олександр Ушкалов (*1983) • Тетяна Малярчук (*1983) • Любко Дереш (*1984) • »
суббота, 30 января 2016 г.
Це цікаво знати
Українська література впродовж усього ХIX ст. розвивалася в річищі народницької традиції, кредом якої було служіння народові (розумілося головним чином селянство). Реалізм минулого століття пройшов кілька етапів свого розвитку: просвітительський у поєднанні з бароковими та бурлескниними тенденціями (І.Котляревський, П.Гулак-Артемовський, Г.Квітка-Основ’яненко), етнографічний (П.Куліш, П.Кузьменко), зрілий класичний (Т.Шевченко, Панас Мирний, І.Франко).
Звичайно, у творах реалістів порушувалися, настільки дозволяли цензурні полегшення, й теми з життя сільського духовенства (А.Свидницький, І.Нечуй-Левицький), польської шляхти та інтелігенції (О.Кониський, Б.Грінченко), проте і в них акцентувалося на необхідності вихідцям з освідчених кіл, інтелектуалам „іти в народ”, полегшувати його долю, служити йому. Українські письменники свято виконували Шевченків заповіт: „Возвеличу малих отих рабів німих! Я на сторожі коло них поставлю слово...”
Звичайно, у творах реалістів порушувалися, настільки дозволяли цензурні полегшення, й теми з життя сільського духовенства (А.Свидницький, І.Нечуй-Левицький), польської шляхти та інтелігенції (О.Кониський, Б.Грінченко), проте і в них акцентувалося на необхідності вихідцям з освідчених кіл, інтелектуалам „іти в народ”, полегшувати його долю, служити йому. Українські письменники свято виконували Шевченків заповіт: „Возвеличу малих отих рабів німих! Я на сторожі коло них поставлю слово...”
воскресенье, 17 января 2016 г.
Поздоровлення та привітання З Новим роком керівнику!
Дай Боже Вам любові і тепла,
Добра в сім'ї і затишку в оселі,
Щоб щастя світла музика текла
В різдвяні свята, щедрі і веселі!
Хай здійснює бажання рік Новий,
Хай ваше підприємство процвітає,
З чудовим святом, радості і мрій
Ми щиро і сердечно Вас вітаєм
Подписаться на:
Сообщения (Atom)