пятница, 15 апреля 2016 г.

Правила введення блогів
  1. Створити цікавий привабливий дизайн,що відповідає віковим особливостям учасників блогу.
  2. Памьятай ,що кожен відвідувач блогу може висловити свою точку зору, не боячисб здатися "білою вороною".
  3. Розміщуй у блозі лише актуальні питання і проблеми ,що викликають інтерес і зворотний звьязок .
  4. Усі коментарі потрібно розглянути ,прочитавши і за необхідності реалізувати на сторінках блогу.
  5. Будуй дискусію коректно,грамотно,толерантно.
  6. Постійно оновлюй інформацію та перевіряй посилання ,розміщені в блозі ,для безпеки в інтернеті.
  7. Не публікуй матеріали без згоди автора.
  8. Думай про коректність у висловлюваннях на адресу учасників.
  9. Перевір своє повідомлення перед публікацією.
  10. Залучай до співпраці батьків.
  11. Уникай мовних та граматичних помилок.
  12. Будь коректним із тими,з ким спілкуєшся.
  13. Подбай про те ,щоб інформація була не тільки корисна ,але й захоплива.

суббота, 2 апреля 2016 г.

Стильова різноманітність української літератури 1920-х років ХХ століття

 Символізм 

Символізм в українській літературі пройшов лише початкову стадію розвитку, оскільки його зачинателі пізніше виявили свої творчі риси в інших напрямах. Символістське угрупування «Біла студія», створене 1918 року в Києві, об’єднало Я. Савченка, П. Тичину, О. Слісаренка, М. Семенка та інших поетів. Згодом воно реформувалося в «Музагет».

Символізм – це своєрідна реакція на натуралізм, заземленість, фактографізм літератури. Мета символізму полягає не у відображенні реальної дійсності, а в прагненні проникнути в інший світ, що криється за реальністю. Головне його завдання – змалювати внутрішній світ людини, якого за зовнішніми фасадами не видно.

Саме символісти здійснили своєрідну революцію в естетиці. Якщо реалістичне мистецтво за допомогою конкретного образу пізнавало дійсність, то символісти на місце образу поставили символ, який став виконувати роль посередника між містичним світом з одного боку, і поетом або читачем – з другого.

Девіз символістів: «Усе може бути символом». У результаті виникає двоплановість образу, символ одночасно є і явищем конкретного світу, і своєрідним шифром, за яким криється, як правило, внутрішній світ людини.

пятница, 18 марта 2016 г.

Відео транслляції з Польщі:
http://www.velton.ua/ru/webcams/http://www.velton.ua/ru/webcams/
Сайт який присвячений всим веб -камерам:
http://www.earthcam.com/http://www.earthcam.com/
Веб-сайти міста Сєвєродонецька:
http://sd.ua/http://sd.ua/
Тут ви  можете переглянути Майдан незалежності в реальному часі 
http://www.kievcam.info/http://www.kievcam.info/
http://mod-site.net/gb/u/exru-1.htmlhttp://mod-site.net/gb/u/exru-1.html

суббота, 27 февраля 2016 г.

Сучасна українська література (часто сучукрліт або укрсучліт) — українська література останніх десятиліть, створена сучасними українськими письменниками, сукупність творів, написаних від часу здобуття Україною незалежності в 1991 році. Розмежування сучасної української літератури з класичною та радянською зумовлене відмиранням після 1991 року загальнообов'язкового для СРСР стилю соціалістичного реалізму та скасуванням радянської цензури. В результаті більшої свободи, відкритості українського суспільства до чужоземних впливів та значно ширших контактів з літературами інших країн сучасна українська література здебільшого відрізняється від радянської зверненням до досі заборонених тем, використанням нових стилістичних прийомів, різноманітністю та змішанням жанрів, але й своєрідною епатажністю, а також осмисленням соціальних пробл
ем та історичної пам'яті.

суббота, 13 февраля 2016 г.


Україна

Українська література ХХ століття пройшла різні етапи і періоди: революційний, воєнний, післявоєнний, пострадянський. Кожний етап характеризується своїми особливостями, своїми літературними героями. У даній роботі спробуємо розглянути ХХ століття України у літературному розрізі. 
     Традиційно вважається, що зачинателем українського модернізму був Микола Вороний. Готуючи в 1901 р. альманах “З-над хмар і долин” (вийшов у 1903 р.), М.Вороний опублікував у “Літературно-науковому віснику” відкритий лист до українських письменників, в якому закликав надсилати твори, в яких були б “усунуті набік різні заспівані тенденції та вимушені моралі”, де було б “хоч трошки філософії, де хоч клаптик яснів би … блакитного неба”. М.Вороний вважав неприйнятними для свого альманаху примітивні побутово-етнографічні та натуралістичні, спрощено тенденційні твори. Основна думка виступу М.Вороного виділялася чітко: він закликав писати інакше, “по-сучасному”, оновлювати літературу, виходячи насамперед із суто художніх вимог і завдань. Тим часом молодші автори, передусім ті, що складали ядро групи “Молода муза”, наголошували, що кризу в літературі спричинив “тенденційний реалізм” І.Нечуя-Левицького, П.Мирного, І.Карпенка-Карого та ін., у яких “кожну описану подію можна було сконтролювати метром і кожну їхню тенденцію – звичайним розумуванням”. Щоб вийти з цієї кризи, треба стати на інший шлях: “Воля і свобода в змісті й формі, щирість у почуваннях людських і в тонах природи”. Оскільки молодомузівці художню красу намагалися цілком відмежувати від суспільно-патріотичних мотивів, І.Франко вважав, що цей шлях веде “літературу в якийсь глухий кут, де можна хіба що повіситись” . 
     Оскільки український реалізм початку ХХ століття був здебільшого народницьким, “селянським” реалізмом, остільки антинародництво стало важливою засадою модерністів. Прозвучали заклики до оновлення і розширення проблемно-тематичного діапазону, відходу від переважно селянської тематики, характерів, зрештою, мови, лексики. Нарешті, на противагу народницькому реалізмові, модернізм відстоював пріоритет індивідуального над колективним, права особистості, а не абстрактні інтереси суспільства, в жертву яким приносилися особисті пориви. 
     Революція 1917 р. сповнила культурну діяльність України відчуттям новизни, свідомістю звільнення від старого світу та його обмежень. Поставали складні невідступні питання про те, в якому напрямі слід розвиватись українській культурі, на які взірці їй належить орієнтуватись і якою бути взагалі. Це був час пошуків і сподівань. Натхнені відчуттям власної місії та зростаючою аудиторією, письменники, художники й учені з захопленням поринули у створення нового культурного всесвіту. 

вторник, 9 февраля 2016 г.

Історико-літературний процес кінця XIX - початку 20 століття

Розвиток літератури невід'ємний від розвитку суспільства. Література на межі XIX-XX століть була тісно пов'язана з усіма перипетіями свого часу. Складністю та суперечливістю історичної доби зумовлені своєрідність і розмаїття світового літературного процесу.
З числа найбільш прикметних рис, що формували "обличчя" людської цивілізації у першій пол. XX ст., можна виділити:
У сфері соціально-політичного розвитку:
1) активізація національно-визвольного руху в країнах Європи, Америки, Азії та Африки;
2) падіння великих європейських імперій та монархій;
3) ствердження соціалістичної і комуністичної ідеології;
4) загострення соціально-політичних суперечностей між провідними державами світу, боротьба за перерозподіл сфер політичного впливу;
5) кількісне зростання і різка поляризація політичних партій та рухів за ознакою їх демократичної або авторитарної спрямованості. Поява могутніх тоталітарних режимів - комуністичного в СРСР та націонал-соціалістичного у фашистській Німеччині;

воскресенье, 7 февраля 2016 г.

Автори: Юрій Покальчук (1941–2008) • Юрій Винничук (*1952) • Люко Дашвар (*1954) • Галина Москалець (*1958) • Марія Матіос (*1959) • Оксана Забужко (*1960) • Юрій Андрухович (*1960) •Олександр Ірванець (*1961) • Віктор Неборак (*1962) • Василь Слапчук (*1961) • Олесь Ульяненко(*1962) • Юрій Іздрик (*1962) • Ірен Роздобудько (*1962) • Володимир Єшкілєв (*1965) • Тарас Прохасько(*1968) • Галина Петросаняк (*1969) • Маріанна Кіяновська (*1973) • Лариса Денисенко (*1973) •Мар'яна Савка (*1973) • Наталка Сняданко (*1973) • Сергій Жадан (*1974) • Андрій Бондар (*1974) •Тетяна Череп (*1974) • Марина Соколян (*1979) • Ірена Карпа (*1980) • Софія Андрухович (*1982) •Олександр Ушкалов (*1983) • Тетяна Малярчук (*1983) • Любко Дереш (*1984) • »

суббота, 30 января 2016 г.

Це цікаво знати

Українська література впродовж усього ХIX ст. розвивалася в річищі народницької традиції, кредом якої було служіння народові (розумілося головним чином селянство). Реалізм минулого століття пройшов кілька етапів свого розвитку: просвітительський у поєднанні з бароковими та бурлескниними тенденціями (І.Котляревський, П.Гулак-Артемовський, Г.Квітка-Основ’яненко), етнографічний (П.Куліш, П.Кузьменко), зрілий класичний (Т.Шевченко, Панас Мирний, І.Франко).

Звичайно, у творах реалістів порушувалися, настільки дозволяли цензурні полегшення, й теми з життя сільського духовенства (А.Свидницький, І.Нечуй-Левицький), польської шляхти та інтелігенції (О.Кониський, Б.Грінченко), проте і в них акцентувалося на необхідності вихідцям з освідчених кіл, інтелектуалам „іти в народ”, полегшувати його долю, служити йому. Українські письменники свято виконували Шевченків заповіт: „Возвеличу малих отих рабів німих! Я на сторожі коло них поставлю слово...”

воскресенье, 17 января 2016 г.




Поздоровлення та привітання З Новим роком керівнику!
Дай Боже Вам любові і тепла,
Добра в сім'ї і затишку в оселі,
Щоб щастя світла музика текла
В різдвяні свята, щедрі і веселі!
Хай здійснює бажання рік Новий,
Хай ваше підприємство процвітає,
З чудовим святом, радості і мрій
Ми щиро і сердечно Вас вітаєм


пятница, 15 января 2016 г.



.Вітаю всіх Вас з цим визначним днем, адже знання є невід'ємною частиною виховного процесу будь-якої людини. Не має значення скільки класів чи семестрів Ви провчились, але здобуті знання завжди залишаться з Вами.
Зі святом Вас!

среда, 6 января 2016 г.




Нехай Різдво у вишиванціРозбудить Вас щасливо вранці,
І принесе у Вашу хату
Усмішку, радості багато.
Розбудить приспані надії,
Зерном і щастям Вас засіє,
Зігріє...